Коротко про День вишиванки
З 2006 року в Україні та світі відзначають міжнародний день вишиванки. Він припадає на третій четвер травня. Цього року це 20 травня. Кожен охочий може брати участь у святі вдягнувши в цей день вишиванку. Відзначати це свято запропонували студенти Чернівецького національного університету у 2006 році. Спочатку вишиванки в цей день вдягали студенти та викладачі вишу, потім свято вишиванки розповсюдилося всією Україною, а згодом до нього долучилася українська діаспора за кордоном. Зараз це свято відзначають не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу, де є прихильники нашої країни. В цей день кожен свідомий громадянин може долучитися одягнувши вишиванку. Цим самим він показує свою національну та громадянську позицію, культурність, свідомість. Візерунки вишиванки несуть в собі закодовані символи, історію й магію. Вдягаючи вишиту сорочку ми віддаємо шану нашим предкам і долучаємося до історії України.
Цікаві факти про українську вишиванку
Орнаменти української вишиванки різняться в залежності від регіону країни де вона виготовлена. Раніше, в часи наших прапрадідів за орнаментом вишиванки можна було сказати з якого села вона походить, настільки різною була вишивка на сорочках. Також на вишиванки впливало географічне положення регіону, де вона виготовлялася. Якщо порівнювати вишиванки гірських та рівнинних районів, то на перших можна побачити набагато більше вишивки, вона складніша, зроблена маленькими стібками, а у рівнинних районах вишивали довгі стібки й кількість вишивки на сорочці не така велика. Це пов’язано з тим, що на рівнині більше теплих днів у році та відповідно жінки мали набагато більше роботи. У горах же навпаки займалися вишивкою в більшій кількості, оскільки зима була довшою. Історикам так і вдалось дізнатись, коли вишиванка набула популярності, в одному вони зійшлись, що у добу палеоліту вона вже була популярною та шанувалась нашими предками.
До 19-го століття налічувалося більш ніж 200 технік вишивки, що використовувалася на вишитих сорочках, але поступово більшість з них замінила вишивка хрестиком. Але і хрестик може бути різний: подвійний, потрійний, зіркоподібний та ін. За однією з версій хрестик прийшов до України з Європи та став таким популярним завдяки маркетинговому ходу одного з виробників мила. Для збільшення продажів на обгортках для мила друкували схеми для вишивки. Найпростіше було розробити й надрукувати схеми вишивки хрестиком. Це дуже сподобалось покупцям і схеми хрестиком поступово замінили більшість орнаментів. У кожної дівчини тих часів обов’язково мало бути декілька вишитих сорочок, а у тих, хто багатший – декілька десятків. Часто першу вишиванку для дівчинки робили з рукавів маминої вишиванки. Вишитий одяг в давні часи клали в могилу до померлого.
Для виготовлення ниток різного кольору використовувалися натуральні барвники на основі рослин, та навіть ягід. Деякі техніки фарбування були дуже складними. Наприклад процес фарбування для вишивки білим по білому міг займати декілька місяців. Для стійкості та довговічності кольору нитки запікали у житньому тісті.
Історія вишиванки згідно з дослідженнями сягає часів давніх скіфів, а це як мінімум V-VI століття. Вишиванка слугувала оберегом від всякого зла. Маки, які зараз є доволі популярним елементом орнаменту вишивки, раніше використовувалися рідко, тому що символізують печаль. Елементи орнаментів української вишиванки використовували у своїх колекціях такі модні доми як Dior, Gucci, Valentino та Gaultier. Багато відомих людей носили вишиванки як повсякденний одяг, так і як святковий чи дизайнерський. З відомих українців це перш за все Іван Франко, який ввів моду носити вишиванку як повсякденний одяг і вдягав її під піджак. З відомих іноземців у вишиванці можна було побачити і Мадонну, і Адель, і Джима Моррісона. Пабло Пікассо вдягав вишиту сорочку, яку йому подарувала дружина Ольга, яка була етнічною українкою.
Українська вишиванка: орнамент та його значення
Існують три основні види орнаменту вишивки. Це рослинний (зображення квітів, дерев, листя та ін.), тваринний (зображення тварин, риб, птахів) та геометричний (хвилі, ромби, квадрати тощо). Так багато різних видів оздоблення з’явилося тому, що вишивка була не тільки прикрасою, але й володіла містичними властивостями. Вишиванка була оберегом для власника. Візерунки для чоловічих, жіночих і дитячих сорочок відрізнялися, і кожна оздоба мала своє містичне значення.
Прадавні українці шанували природу і поклонялися її стихіям. У найбільшій пошані були стихії води і сонця. Це звичайно знайшло свій відбиток у вишивці. Сонце в орнаментах вишивки показували як коло, зірку або у вигляді різноманітних свастик, вода відображалася як хвилі. Такі візерунки слугували захистом від злих духів. Ромби у вишивці символізували плодючість. Часто в орнаментах вишивки можна зустріти калину. Вона містить у собі три символи: сонце, місяць і зірки. На чоловічих вишитих сорочках часто використовували зображення дубу, дубового листя та жолудів. Це були символи енергії і сили.
Виноград використовували як символ щасливого сімейного життя, його можна зустріти як на вишиванках, так і на рушниках чи скатертинах. Він також є символом радості. Популярним елементом орнаменту був соняшник. Він символізує життя і щастя. Червоні маки зображували як пам’ять про загиблих воїнів, троянди були символами милосердя і любові, орнаменти з ними також означали відродження та вічний рух. Специфічним елементом рослинного орнаменту є дерево життя. Воно є одним з найпотужніших оберегів і уособлює життєву силу. З деревом життя також ототожнюються зображення колосків, снопів, гілок. Що стосується тваринного орнаменту, то тут теж багато символів. Наприклад, лебеді і голуби уособлюють молодят. Якщо у дзьобі голуба червона калина, це є символом вірності і кохання. Нареченим дарували рушники з вишитими птахами бажаючи тим самим процвітання і щастя. Також в орнаментах вишивок використовували зображення ведмедя (символ сили і мудрості), коня (цілеспрямованість), солов’я (дівочий знак).
Окремо слід відзначити геометричні або абстрактні орнаменти. Кожен елемент таких візерунків мав своє значення. Квадрат є уособленням порядку та досконалості і є символом землі. Перехрещений квадрат на чоловічих вишиванках означав земне поле. У багатьох давніх орнаментах вишивки можна побачити незамкнені трикутники – шеврони. Шеврони, в яких вершина обернена вниз символізували жіноче начало, з вершиною догори – чоловіче. Узор з шевронів виглядає як ламана лінія, як зубастий візерунок.
Хвилясті лінії, зигзаги та спіралі є символами води. Вони уособлюють плинність часу і розвиток всесвіту. Часто у вишивці зустрічається хрест. Він символізує чотири стихії: вогонь, воду, повітря і землю. Прямим хрестом також часто зображали сонце. У орнаментах української вишивки можна зустріти ключі. Цей елемент мав різні назви у різних регіонах і зображався як половина свастики чи половина вісімки. Одяг з такими знаками вважався оберегом від поганих впливів. Повна рожа або восьмипроменева зірка один з найпоширеніших елементів геометричного орнаменту української вишивки. Це є символ життя. Ще цей елемент називають Зірка Матері і його часто можна зустріти на іконах Божої матері. Цікавим елементом вишивки є меандр чи безконечник. Він уособлює вічне життя, життєву силу і енергію.
Важливими були і кольори вишивки на сорочках. Жовтий колір символізував енергію сонця, життя, процвітання та багатство. Червоний був кольором любові, пристрасті і удачі. Зелений колір – це колір росту і розвитку. Білим кольором підкреслювали чистоту і святість. Синій символізував жіночу енергію, це колір спокою.
Орнаменти вишиванок по регіонах
Як ми писали раніше кожен регіон України мав свою вишивку: свій стиль, орнамент та кольори.
У Львівській області вишиванки мають легкий, повітряний вигляд. Між елементами візерунку вишивальниці лишали чисту тканину, щоб вишивка здавалася більш прозорою, такий орнамент виглядає як мереживо.
На Закарпатті використовували багато кольорів, вишивка була щільна і об’ємна. Основним був геометричний орнамент. На Закарпатті зустрічалась такі сорочки, на яких вишивка білими нитками була вишита з заду сорочки. Також характерною ознакою закарпатської вишивки є кривулі – специфічний зигзагоподібний вид орнаменту. Ще цікавим фактом є, те що на Закарпатті чи не кожне село мали свої улюблені кольори від зелено-голубих до фіолетово-чорних.
Найпишнішою і найбагатшою були вишиті сорочки з Івано-Франківщини. Тут використовували всі техніки і кольори, складні види стібків. Особливість цього регіону є те, що тут завжди багато вишивали на рукавах.
В Київській області переважно вишивали рослинні мотиви такі як: квіти, шишки хмелю, грона винограду. Тут найбільше використовували червоні, а чорними кольорами лише обрамляли. Техніки вишивки тут можна спостерігати різні, від хрестика до набирування.
Запорізька і Черкаська вишиванки відрізняються великими і простими елементами, переважно геометричним орнаментом. У Чернівецькому регіоні сорочки оздоблювали косими смугами, вишивали переважно темними кольорами, що добре виділялися на тканині.
Окрім темних ниток на Буковині використовували золоті й срібні нитки, металеві блискітки та бісер.
У районі Кропивницького вишивали поєднання реалістичних рослинних і геометричних орнаментів.
На Донеччині і Луганщині вишиті сорочки оздоблювали мережкою, часто вишивку виконували грубою ниткою, переважно в чорних і червоних кольорах.
Полтавська вишивка характеризується стриманістю кольорів особливо можна спостерігати оздобленням світлими кольорами, зокрема білою ниткою. У цьому регіоні орнаменти об’єднуються, а саме рослинний та геометричний. Вважається, що полтавська вишивка є найскладнішою, вона зазвичай виконувалась гладдю. А ще Полтавську вишивку можна впізнати складним, багатим, проте ніжним за кольором оздобленням рукавів.
У Сумській області вишивали дуже схоже як у Полтаві, обробляючи по краю візерунки чорним кольором.
На Харківщині теж використовували у вишивці грубі нитки для більшої рельєфності, переважно вишивали хрестиком.
Чернігівські вишиванки характерні дрібними стібками з використанням тонких ниток. Проте у вишиванках Чернігівщини поєднувались стримані Полтавські мотиви із соковитими Київськими орнаментами. Основною технікою є вирізування мережки, але у цих мережках є колір на відмінну від Полтавських. Така мережка навіть отримала окрему назву «чернігівське розшивання».
На Черкащині виконували складну вишивку з використанням переважно геометричних мотивів. Особливістю вишивки в цій області було горизонтальне розміщення елементів на рукавах.
Характерною рисою вишиванок Хмельниччини є геометричний орнамент, де переважає якийсь один колір. На півдні України вишивали переважно рослинно-квіткові мотиви. Особливістю південних вишиванок є так звані пухлики – широкі рукави, зібрані біля плеча і манжети. Такий крій робив рукав пишним. Коміри переважно робили стійкою.
Ми не можемо не згадати про вишивку Кримських татар. Важливим елементом вишивки Кримських татар є те, що в них є присутній контраст, який ми можемо побачити і у верхньому одязі. Вони часто вишивають квіткові візерунки та дуже ретельно підбирають кожну квітку, адже ми знаємо, що кожна квітка має своє значення.
Особливості створення вишиванок на вишивальній машині
В давні часи вишиті сорочки створювали вручну. Але прогрес не стоїть на місці. Зараз більшість вишитих сорочок створюються за допомогою вишивальних машин. Сучасна якісна вишивальна машина дає можливість вишивати великі орнаменти, наприклад Ricoma SWD-1501-8S-EW з полем вишивки 1200х500см, використовувати грубі акрилові нитки, вишивати на будь-яких матеріалах від найтонших до найскладніших. Оскільки вишивка та вишиванки дедалі більше набувають популярності у сучасному світі. Наші машини допоможуть створити сучасні та традиційні мотиви вишивки швидко, якісно та легко. Варто лише розуміти, що вам потрібно.
Автор статті — Олександр Якимович, керівник офіційного представництва RiCOMA International Corporation в Україні. Має 15-річний досвід в організації вишивального бізнесу та обслуговуванні вишивальних машин. Ведучий авторських семінарів і майстер-класів по вишивальному бізнесу. Автор статей з відповідної тематики.
Схожі статті: